-
1 хуабэ
I см. хуабагъэ 1.* Пэшым щIэт хуабэр хуэмышэчу, ФатIимэ кIэлындорым щIокI. Къу. Хь.хуабэ уз мед. тиф/ Плъыржьэр узыщI уз зэрыцIалэ.II 1. теплый (о погоде, времени года, местности, климате и т. п.)/ ЩытыкIэкIэ щIыIэмрэ пщтырымрэ яку ит.ЩIыпIэ хуабэ. Шэджагъуэ хуабэ.2. теплый, защищающий тепло от холода, согревающий/ ЩIыIэм ущызыхъумэ, узыгъэхуабэ.Джэдыгу хуабэ. ПыIэ хуабэ.3. теплый, отапливаемый, утеплённый; хорошо сохраняющий тепло/ Къэгъэхуэба, щIыIэм щыхъума (пэш, псэуалъэ).Унэ хуабэ. Iуэ нэщIым итт. Д. М. -
2 хуабэ
-
3 вэх
◊ хуабэ вэх очень жаркий -
4 тёплый
-ая, -ое
1. хуабэ; теплое молоко шэ хуабэ; теплые дни махуэ хуабэхэр; теплая шуба джэдыгу хуабэ
2. перен. гуапэ, хуабэ; теплые слова псалъэ гуапэхэр -
5 мэл
овца/ Цымрэ лымрэ папщIэ зэрахуэ Iэщ цIыкIу лъэпкъ.Мэлыр щын. Мэл гуартэ. Мэлыр гъуэн. n Мэл зиIэр лэгъупэжьщ, пхъужь зиIэр унафэщIщ. (погов.)Мэл гъэжэн считать овец.Мэл нэхърэ нэхъ Iэсэ скромный.* - Еплъыт абы, мэлым нэхърэ нэхъ Iэсэщ, псым нэхърэ нэхъ хуэмщ, - жиIащ Мыхьэмэт КIулацэ щхьэкIэ. КI. Т.Мэл Iэрыгъашхэм хуэдэу как домашняя овечка ( о кротком).* Саримэ къикIухьыну хуит щащIам, Наташэ и ужьым иту дэнэ кIуэми мэл Iэрыгъашхэм хуэдэу къыкIэлъикIухьырт. КI. А.Зы мэлыфэ тIэутех тот, кто ничего не делает с первого раза (букв. тот, кому приходится два раза снимать шкуру с убитой овцы).Хуабэ мэлу зэхэпщхьэжын см. хуабэ.мэл зэщIэс овца с приплодом/ Мэлымрэ абы и щIэжьеймрэ.мэл кIахъуэ овца с полинявшим хвостом/ Зи кIэр техъукIауэ щыт мэл.мэл кIэхъу см. мэлгъашхэ.* Мэл кIэхъур ди ужь иту накIуэрт. Iуащхь.мэл кхъуей брынза/ Мэлышэм къыхэщIыкIа кхъуей.мэл тхущIэ овца пятилетнего возраста/ Зи ныбжь илъэситху хъуа мэл. -
6 оранжерей
оранжерея/ Хуабэ зыфIэфI къэкIыгъэхэр щагъэкI абджыпс унэ хуабэ.Оранжерейм удз дахэ куэд щагъэкI. -
7 жаркий
-ая, -ое
1. хуабэ; жаркий день махуэ хуабэ
2. перен. гуащIэ, лъэщ; жаркий бой зауэ гуащIэ; жаркий спор зэныкъуэкъуныгъэ гуащIэ
3. щыхуабэ, хуабей; жаркие страны щыхуабэ щIыпIэхэр -
8 бахъэ
пар/ Псыр е псы зыщIэт гуэр щагъэпщтыркIэ, щагъэхуабэкIэ е щигъущыкIкIэ, Iугъуэм ещхьу къыдрихуейуэ нэм къимыубыд псы ткIуэпс цIыкIу зэхэтхэр.* Лэпсым бахъэ къыщхьэщихуу къахьри Iэнэм къытрагъэуващ. Къ. М. ЩIым бахъэ хуабэ къыхихурт. Ш. А.Бахъэ зыщIэгъэуэн дышать над паром в лечебных целях. Бахъэ щIэгъууэн дать подышать над паром кому-л. в лечебных целях. Бахъэр къыщхьэщихын испускать пар. КIэртIоф ягъэвам бахъэр къыщхьэщех. -
9 бэлъто
пальто/ ЩыщIыIэм деж щатIагъэ щыгъын щIыIутелъ хуабэ. -
10 бгъантIэу
нареч. нараспашку, с открытой грудью/ Бгъэ тIэтауэ.* ХьэмкIутIей къуагъым цIыху къыкъуэкIащ хъурыфэ пыIэ фIыцIэ щхьэрыгъыу, шынел цейм къыхэщIыкIа кIагуэ хуабэ бгъантIэу щыгъыу. Iуащхь. -
11 благъуэ
1. миф. дракон/ IуэрыIуатэм хэту куэдрэ узыщрихьэлIэ псэущхьэ шынагъуэ (щхьэ зыбжанэ пыту, псыр иубыду, цIыху ишхыу).* Пщым унафэ ищIри Батыр а благъуэм и деж ягъэкIуащ. КI. Т., Акъ. З.2. переносное злой, жестокий человек/ ЦIыху бзаджэ, къанлы.3. крокодил/ Псым щыпсэууэ щIыпIэ хуабэ дыдэхэм узыщрихьэлIэ псэущхьэ шынагъуэ ин (шындырхъуо лъэпкъыгъуэщ).ПсыпцIэм благъуэ къыхэпщащ.Благъуэ нэщI (нэщIа) ненасытный (букв. проголодавшийся дракон).* Благъуэ нэщIу щIым тетыгъахэр Хэку жыжьэхэм къыщытхукъуоплъ. П. Б.Благъуэ тхьэкIумэр Iыгъын стоять как вкопанный.Благъуэр гъуэм къишын говорить ласково, нежно. -
12 ватин
ватин/ ЦIырхъыу зэIуща, зи щIыIур убэлэца щэкI (щыгъын щIыIумрэ щIэбзэмрэ я зэхуакум дадэ, хуабэ ящIын папщIэ). -
13 грелкэ
грелка/ Псы хуабэ иракIэу е электричествэкIэ къагъэплъу Iэпкълъэпкъым щыщ гуэр ягъэхуэбэн папщIэ къагъэсэбэп Iэмэпсымэ.Ныбэм грелкэ телъхьэн. -
14 гъатхэпэ
начало весны/ Гъатхэм и пэр, щыщIидзэр.* Гъатхэпэ мазэр къэунэхуа къудейт, Вэрокъуэ Нахъуэ экзамен Iуэхум иужь щихьам. КI. А. Щабэми нобэ къепс дыгъэр икIынщ, гъатхэпэри хъунщ хуабэ. Е. К. -
15 гъэмахуэ
лето/ Илъэсым и нэхъ хуабэгъуэ мазищ (июнь, июль, август).Гъэмахуэ хуабэ. Гъэмахуэр икIащ.* "КIыгуугум пщIащэкIэ зигъэнщIыжащ", "Iэщыр зэбзеижащ" жаIэрт, гъатхэр IукIуэту гъэмахуэр къыщихьэ зэману зэрыщытым и нэщэнэу. Щ. Т.гъэмахуэ шылэ самое жаркое время лета ( которое приходится на июль и начало августа)./ Гъэмахуэм и нэхъ хуабэгъуэ зэман.* Гъэмахуэ шылэт, Iэщым жьауапIэ къалъыхъуэрт. фольк. Гъэмахуэ шылэм Аббас-Мирза Тавриз къалэ къыдоIэпхъукIри сэрейм щопсэу. Ш. А. -
16 гъуэншэдж
брюки, штаны/ БгырыпхыпIэм къыщыщIэдзауэ лъапщэм нэс щIигъанэу лъакъуэмкIэ къыщатIагъэ, лъапитI зиIэ щыгъын щIыIутелъ.Джэлэфей гъуэншэдж. Гъуэншэдж лъапахъуэ.гъуэншэдж дыта ватные стеганные штаны/ Дытауэ щыт гуэрым къыхэщIыкIауэ щIымахуэм щагъагъ гъуэншэдж хуабэ.гъуэншэдж тхьэIу верхний край пояса брюк, штанов/ Гъуэншэджым и бгырыпх, гъуэншэдж щхьэпс щIэупIэр зыхуэзэ къэухь.* ЛIым хъуржыныр гъуэншэдж тхьэIум декуэри бжей жыгышхуэ гуэрым зредз. Iуащхь.гъуэншэдж щхьэпс резинка, шнур, тесьма ( продеваемые в штаны)/ Гъуэншэджыр иримыгъэхуэхыу иIыгъын папщIэ, гъуэншэдж тхьэIум щIау хьэфэ, щагъэ.Гъуэншэдж щхьэпс щIэун. Гъуэншэдж щхьэпсыр щIэлъэфын.гъуэншэдж щхьэIу = гъуэншэдж тхьэIу.гъуэншэдж щIагъщIэлъ кальсоны/ ЩагъщIэлъ щыгъыныгъуэхэм ящыщ цIыхухъу гъуэншэдж. -
17 дэкIыжын
(докIыж) перех. гл. 1. уйти, уехать откуда-л./ ЗыщIыпIэ дэкIыу кIуэжын.ХьэщIэр дэкIыжащ. Машинэр пщIантIэм дэкIыжащ.* Хъерлы дэкIыжа нэужьым, си анэм гуапэу жиIащ: -Мис иджы щIакхъуэ хуабэ фхуэспщэфIынкъэ, лэкъкм фхуэзгъэжьэнкъэ! Хь. Хь.2. вновь приступить к работе/ Лэжьыгъэм аргуэру пэрыувэжын.Отпуск нэужьым лэжьапIэм дэкIыжын. -
18 дыгъэ
I 1. ( хьэрфышхуэкIэ кърагъажьэ) солнце ( как астрономический термин с прописной буквы)/ ЩIы хъурейр зыгъэнэху, зыгъэхуабэ планетэрщ. Дыгъэ къыкъуэкIыгъуэ. ЩIыр Дыгъэм и хъуреягъкIэ къокIуэкI.* Дыгъэр пшэм щIилъафэкIэ, ункIыфIыркъым. (погов.) Дыгъэр лъагэу уафэгум къиуват, дуней псом жьыи псыи щызеуэ хуэмыдэу махуэм и хуабэгъуэт. Iуащхь. Аузым и адрыщIкIэ къыщыт къурш лъагэшхуэм дыгъэр щхьэщымыхьауэ хуэмурэ екIуэтэхырт. Т. Хь.2. солнце, свет, тепло/ Дыгъэм къыбгъэдэкI нэхур, хуабагъэр.ЖьыщIыгъэр дыгъэм щедзын. Алэрыбгъум дыгъэ егъэун.* Хьэмид и джанэ дыгъэм трихыжар и щIыбагъ бгырыпхымкIэ зэлъикъусурэ нащхьэ къысхуищIащ. Iуащхь.3. солнце ( ласковое обращение к любимому человеку)/ ЯгъэлъапIэ, фIыуэ ялъагъу цIыхум зэрызыхуагъазэ псалъэ гуапэ.Дыгъэ бзий солнечный луч.* Уэгум щызэрызехьэ пшагъуэ гуэрэным къыпхидзурэ дыгъэ бзий хуабэхэр щIы щхьэфэм къытредзэ. Iуащхь.Дыгъэ зытегъэпсэн принимать солнечную ванну. Дыгъэ нэбзийр уэсэпс зытрищIа удзым топщIыпщIэ. Щ. Ам.Дыгъэ темыгъэпсэн держать взаперти кого-что-л.Дыгъэ хьэвэ кубано-зеленчукские см. гъуэз.Дыгъэм зегъэун греться на солнце, загорать.* Языныкъуэ шыщIэхэр дыгъэм зрагъэухэу джабэм бгъукIэ кIэрылъхэт. Къ. Хь.Дыгъэр иубыдын затмиться-о солнце.Дыгъэр къепсын светить-о солнце.Дыгъэр къоIых припекает-о солнце.Дыгъэр къыдэкIуэтеин подняться-о солнце. Дэ зыдужьыху, дыгъэр фIыуэ къыдэкIуэтеящ.Дыгъэр къыкъуэкIын взойти-о солнце.Дыгъэр мэдзакъэ припекает-о солнце (букв. солнце кусается).Дыгъэр тенэцIыхьын клониться к закату-о солнце.* Дыгъэр тенэцIыхьауэ бгъэдыхьащ кIэмыргуей щIалэр ГъущIыпсэ и куэбжэм. КI. Т. Пщыхьэщхьэ дыгъэр тенэцIыхьырт. Iуащхь.Дыгъэ пэзэз(э) солнце в зените/ Махуэ хуабэ дыдэу дыгъэр щхьэгум щит.* Мы дыгъэ пэзазэм щхьэ губгъуэм уит, си къуэш?! Къу. С.II пригожий/ ТеплъэфI зиIэ.Сабий дыгъэ. Дыгъэ бын. -
19 джэдыгу
шуба/ И кIуэцIымкIэ цыр гъэзауэ, хъурыфэм е дыжьым къыхэщIыкIа щIымахуэ щыгъын хуабэ.Дыжь джэдыгу. Хъурыфэ джэдыгу.* Пщы Аслъэнджэрий... джэгур и плIэм идзауэ, и лъакъуитIыр къелэлэхыу пIэм итIысхьэжауэ ист. Ш. А. ЗылIыр джэдыгуибгъурэ лIибгъур джэдыгуншэу. (погов.)Джэдыгу пIарыгъ жалкий, невзрачный ( о человеке).* {Астемыр:}- Елдар ар къыпхуидэнкъым. {Дисэ:} Джэдыгу пIарыгъ офицарми? Уи жьэм псы жьэдэгъэжыхь. ЛIо къыщIысхуимыдэнур? КI. А.Джэдыгур зэгъэдзэкIын держать хвост трубой.Джэдыгу кIэщI полушубок/ И кIыхьагъыр лъэгуажьэм нэмысу щIа джэдыгу.* ЩIалэм и джэдыгу кIэщIыр и плIэм иридзащ. -
20 егъэщIын
/ ЕщIын псалъэм и каузативщ.* Алим и бгъэм иригъэщIри, Даду абы и щхьэм Iэ дилъащ. Гъу. Хъу.II каузатив к щIын/ ЩIын псалъэм и каузативщ.Унэ егъэщIын. Вакъэ егъэщIын. Гъуэмылэ егъэщIын.* Гуэдзыр иджыри пасэIуэщ, Фосэт, ауэ гъэмахуэр къэсу къызэресхьэлIэжу щIакхъуэ хуабэ езгъэщIынщ. Акъ. З.
См. также в других словарях:
ХУАБЭНЬ — ХУАБЭНЬ, жанр китайской средневековой литературы, городская повесть XIXVIII вв. Состоит из зачина, основного рассказа, резюмирующих стихов. Тематически, хотя и условно, можно выделить судебные (о расследованиях преступлений), авантюрные или … Литературный энциклопедический словарь
Кабардино-черкесский язык — Самоназвание: Къэбэрдей шэрджэсыбзэ, адыгэбзэ Страны: Россия … Википедия
Пятигорск — город в Ставропольском крае; расположен между долинами р.Подкумок и его правого притока – р.Юца. Местность, где находится город курорт Пятигорск, в 70 х годах ХV111 –го века была известна у русских как Бештау, позже – Пятигорье.В 1830 году… … Топонимический словарь Кавказа